Дунайське Басейнове Управління Водних Ресурсів ДБУВР

NOTE: To use the advanced features of this site you need javascript turned on.

Главная Басейн р.Дунай
Басейн р. Дунай Друк

Із усіх річок, що живлять Чорне море, Дунай займає перше місце по протяжності - 2783 км, площі водозбірного басейну - 817 тис. км2 із середньорічним стоком - 200 куб. км (57% річного стоку всіх річок, що впадають в Чорне море). Складний рельєф на загальному кліматичному фоні середньої Європи в значній мірі визначає існування відрізних один від одного кліматичних і грунтово-рослинних зон, а також відмінність в гідрологічному режимі на окремих ділянках Дунаю та його притоках.

bas1

Живлять Дунай дощові води, що стікають з водозбірної площі басейну, талі води снігів і льодовиків, підземні води. Близько 120 приток Дунаю формують гідрографічну мережу басейну. Розподілені притоки нерівномірно: більшість їх розташовано в передгір'ях Альп і Карпат, рідкісні вони на території Угорської низовини. На основні притоки Дунаю (Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут та ін) припадає близько 90% річного стоку річки в устьевой частини. По комплексу фізико-географічних ознак Дунай поділяють на такі три частини:

  • Верхній Дунай (протяжністю 992 км) - від витоку (2783 км) до селища Генью (1791 км);  
  • Середній Дунай (протяжністю 860 км) - від селища Генью до Турну-Северіна (931 км);  
  • Нижній Дунай (протяжністю 931 км) - від Турну-Северіна до гирла (Суліна). 

В нижню течію Дунай вступає через «Залізні ворота» між Карпатами і Балканськими горами, виходить на Румунську рівнину, перетинає її, а потім, протікаючи між Молдавським і Добруджскім плоскогір'ями, через велику дельту впадає в Чорне море трьома основними рукавами.

Гідрологічний режим Нижнього Дунаю особливо складний, так як з Карпатських і Балканських гір в нього впадає багато приток, різних за характером режиму. На Нижньому Дунаї виділяється ряд ділянок з різко різними характеристиками режиму.

Останньою ділянкою Нижнього Дунаю є дельта. До неї примикає узмор’я (прибережна морська зона), де активно взаємодіють води Дунаю і Чорного моря.

Верхньою межею придельтової ділянки Дунаю вважається гирло р. Прут, що знаходиться в 170 км від гирлового створу рукава Прорви, від якого йде відлік кілометражу по Кілійському рукаву і Нижньому Дунаю.

bas2

У вершині дельти (Ізмаїльський Чатал) Дунай розділяється на два рукави - Тульчинський (правий) і Кілійський (лівий). Тульчинський рукав в Георгіївському Чаталі розділяється на два рукави - Георгіївський (правий) і Сулінський (лівий). Кілійський рукав є прямим продовженням Дунаю в межах дельти і самим водоносним рукавом,тому й вважається головним рукавом дельти.

Руслова система Кілійського рукаву складається з трьох дільниць. Перша ділянка включає звивисте русло рукаву від його витоку (Ізмаїльського Чаталу) до витоку рукава Кислицького, в даний час складається з рукавів Кислицького (відмираючий), основного Середнього (Кілійського) і Іванешть (друга назва Татару). Друга ділянка Кілійської руслової системи включає коротке єдине русло нижче м. Кілія та рукави Бабина (з Чернівкою), Прямий і Соломонів. В районі м. Вилкове від рукава Соломонова вліво відходить регульований канал Дунай - Сасик. Третя ділянка Кілійського рукаву починається нижче м. Вилкове і складається зі системи рукавів морської дельти (Очаківського рукаву (лівого) і Старостамбульського рукаву (правого). В підсистему Очаківського рукаву входять водотоки: зліва - Білгородський (разом зі штучним гребним каналом) і Прорва (із з’єднувальним каналом, що зв'язує Прорву з ковшем порту Усть-Дунайськ); рукав Потапівський; справа - рукав Анкудінов, Полуденний і Гнеушев. У підсистему Старостамбульського рукаву входять зліва – рукав Бистрий (Східний, Циганський; справа - рукав Лімба, Курильський. Рукави Білгородський і Прорва впадають в Жебріянівську бухту.

В середині минулого століття почалося активне освоєння заплави нижнього Дунаю. Від м. Рені до м. Вилкове була побудована протипаводкова дамба. В 1960-1965 рр для активізації водообміну озер з Дунаєм, які майже цілком лежать в межах берега Дунаю і є продовженням долин річок, що впадали колись в естуарій стародавнього Дунаю, були побудовані штучні канали і шлюзи. Величезні ділянки заплави, розташовані між річкою і придунайськими озерами, були осушені і перетворені в сільгоспугіддя, а озера стали використовувати як водосховища для питного водопостачання, зрошення та рибництва, для захисту прилеглих заплавних земель від затоплень та регулювання накопичення у водосховищах води для зрошення.

bas3

До групи Придунайських водосховищ відносяться прісноводні озера, розташовані зліва від Кілійського рукава Дунаю на ділянці від Рені до узбережжя Чорного моря. Найбільш великі - водосховища Кагул, Картал, Ялпуг-Кугурлуй, Саф'ян, Катлабух, Китай.

Всі Придунайські водосховища комплексного призначення, а Кагул та Ялпуг ще й транскордонного.

Гідрологічний режим цих водосховищ залежить від ряду факторів, але самим важливим фактором якій впливає на гідрологічний режим водосховищ є рівень води в р. Дунай.

Щорічно з березня по травень водосховища наповнюються водою з р. Дунай по побудованим каналам, а в листопаді і грудні здійснюється скид води з водосховищ у р. Дунай до відмітки РМО (рівня мертвого об’єму).

Режими роботи водосховищ Кагул, Картал, Ялпуг – Кугурлуй, Катлабух, Китай регламентується рішеннями Міжвідомчої комісії та правилами експлуатації водосховищ.

Основні малі річки, що впадають у Придунайські водосховища, течуть із півночі на південь і впадають у вершини водосховищ, які теж, як і малі річки мають витягнуту форму в напрямку північ-південь

Саме західне з усіх Придунайських водосховищ - Кагул.

Тип водосховища - наливне на базі озера. Використовується водосховище для зрошення, сільгоспводопостачання, господарсько - побутового водопостачання та риборозведення.

  • Площа водосховища Кагул складає – 10134 га.
  • Максимальна глибина водосховища - 3,5 м.
  • Площа мілководій - 2060 га.
  • НПР (нормальний підпертий рівень) водосховища Кагул - 3,5 мБС
  • РМО (рівень мертвого об’єму) водосховища Кагул - 2,5 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 250,67 млн.м³
  • Корисна ємкість – 144,18 млн.м³

Рівень води у водосховищі підтримується за рахунок роботи шлюзів - регуляторів «Вікета», «Орловський» і «Лузарса».

Водосховище Картал відноситься до прісноводних водосховищ.

  • Площа водосховища Картал складає – 2330 га.
  • Максимальна глибина водосховища – 2,9 м.
  • Площа мілководій - 2000 га. У складі гідротехнічних споруд водосховища Картал входить шлюз - регулятор «Прірва», канал «Прірва».
  • НПР водосховища Картал - 3,0 мБС
  • РМО водосховища Картал - 1,6 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 35,6 млн.м³
  • Корисна ємкість – 27,0 млн.м³

Водосховище розташовано на території Ренійського району Одеської області.

При високих рівнях у водосховищі Картал, вода з водосховища Картал по протоці Табачелло потрапляє у водосховище Кугурлуй.

Практично рівні води у водосховищі Картал і водосховище Кугурлуй майже завжди однакові, за винятком періоду наповнення водосховища Картал

Водосховище Ялпуг – Кугурлуй є найбільшим водосховищем прісної води на території України, розташоване на території Ізмаїльського, Болградського та Ренійського районів.

  • НПР водосховища складає - 2,8 мБС
  • РМО водосховища складає - 1,3 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 888,0 млн.м³
  • Корисна ємкість – 421,0 млн.м³
  • Максимальна глибина – 6,4 м

Площа Ялпуга дорівнює 13374 га. Ялпуг розташований в 10 км на захід від м. Ізмаїла і є самим великим водосховищем з групи прісноводних Придунайських водосховищ. Він має витягнуту вершину. Вода Ялпуг стає використовується для питного і зрошувального водопостачання. Багато населених пунктів, що знаходяться по берегах Ялпуг, користуються привізною водою.

Наповнення водоймища Ялпуг - Кугурлуй водою р. Дунай проходить по каналах Скунда, 105 км, Репіда за рахунок відкриття шлюзів Скунда, 105 км, Репіда.

Площа Кугурлуя дорівнює 7000 га. Міжнародний статус - угіддя міжнародного значення. Національний статус - територія включена до переліку перспективних природоохоронних об'єктів.

Кугурлуй - мілководна водойма, топографічно представляє собою південну частину лиману Ялпуг, з яким він пов'язаний широким каналом. Площа Кугурлуя значно змінюється в залежності від водності року і коливається в межах 68,5 - 78,3 км ². Середня глибина озера дорівнює 1,4 м, в особливо посушливі роки не перевищує 0,6 - 0,9 м. Кугурлуй в північно-східній частині з'єднується з Дунаєм вузьким, але глибоким каналом Репіда. З півдня озеро сполучається з Дунаєм через два штучних канали: Скунда і канал на 105 км р. Дунай.

Озеро Кугурлуй є важливим біотопом, використовуваним великою кількістю рослин і тварин. Майже вся поверхня водойми покрита болотною рослинністю, характерної для всіх Придунайських озер.

На території даного озера виявлено 240 видів птахів, 57 з яких включені в Червону Книгу України. Дана територія включена до резервного фонду перспективних природоохоронних об'єктів України. Постійно ведеться контроль за гніздяться і мігруючими птахами. Основні форми використання території - рибальство і рибництво.

У водосховище Ялпуг впадають малі річки Ялпуг і Карасулак, які є водними об’єктами загальнодержавного значення

Річка Ялпуг. Основні параметри: загальна довжина річки – 142 км, загальна площа водозбору 3180 км². В межах України її довжина складає тільки 8 км і відповідно площа водозбору 52 км². Норма стоку малої річки Ялпуг на рік складає 35,1 млн.м³.

Річка Карасулак. Основні параметри: довжина річки – 52 км, площа водозбору 221 км², має один приток, довжина якого – 13,5 км.

Мала річка Карасулак протікає по території Болградського району. Сток малої річки Карасулак сильно зарегульований, в зв'язку з цим, в літній період річка пересихає.

Басейн водосховища Катлабух розташований на території Ізмаїльського району Одеської області.

  • Площа водосховища Катлабух складає – 6850 га.
  • Максимальна глибина – 2,7 м.
  • Площа мілководій - 2900 га. У складі гідротехнічних споруд водосховища Катлабух входить шлюз регулятор «Желявський», канал «Желявський», шлюз «Громадський», канал «Громадський».
  • НПР водосховища Катлабух - 1,7 мБС
  • РМО водосховища Катлабух - 0,7 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 131,0 млн.м³
  • Корисна ємкість – 68,5 млн.м³

Катлабух складається з основної широкої частини і двох заток - Гассан і Ташбунар, розташованих симетрично з обох боків вершини. Береги лиману високі і обривисті. Між обривом і урізом води ширина узбережжя може досягати від 50 до 500 м. Південне узбережжя Катлабух поступово зливається з Кілійської заплавою Дунаю. Катлабух є частиною вузького фронту міграції птахів. Під час перельоту тут концентрується групи рожевого пелікана, білого лелеки. В останні роки проводяться середньо зимові обліки водно-болотних птахів. В районі розвивається сільське господарство і тваринництво.

У водосховище Катлабух впадають річки: Ташбунар, Великий та Малий Катлабух, Єніка, які є водними об’єктами загальнодержавного значення

Річка Ташбунар. Основні параметри: довжина річки – 40 км, площа водозбору 281 км². Влітку пересихає, по руслу мають місце ставки і штучні водосховища. Норма стоку малої річки Ташбунар на рік складає 2,3 млн.м³.

Мала річка Єніка впадає до Гасанської затоки східної частини водосховища Катлабух. Основні параметри: довжина річки – 40 км, площа водозбору 243 км². Влітку часто пересихає. На руслі споруджено кілька ставків. Норму стоку малої річки Єніка на рік складає 1,99 млн.м³.

Мала річка Великий Катлабух. Основні параметри: довжина річки – 49 км, площа водозбору 536 км². Річка В.Катлабух має один приток, довжина якого – 45 км. Цей приток називається Малий Катлабух з площею водозбірного басейну 235 км². Влітку пересихає, особливо у верхній течії. Споруджено кілька ставків. Використовується на сільськогосподарські потреби. Норму стоку малої річки Катлабух на рік складає 3,78 млн.м³.

Водосховище Саф'ян розташоване на території Ізмаїльського району.

  • Площа водосховища Саф'ян складає – 419 га.
  • Максимальна глибина – 4,0 м.
  • Площа мілководій - 190 га.
  • Водообмін водосховища Саф'ян здійснюється по каналу «Громадський»
  • НПР водосховища Саф'ян - 1,7 мБС
  • РМО водосховища Саф'ян - 0,7 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 6,85 млн.м³
  • Корисна ємкість – 4,05 млн.м³

Саф'ян - найменший з Придунайських водойм. На півдні Саф'ян підходить до дунайської заплаві й з'єднується вузькою протокою з водосховищем Катлабух. Західні та східні береги Саф'ян високі, круті, місцями обривисті. Узбережжя водосховища між обривом корінного берега і урізу води використовується під сільськогосподарські культури. Максимальна глибина озера не перевищує 1,5 м. Концентрація солей у воді лиману залежить від випаровування та впливу грунтових вод. Саф'ян використовується в риборозведення та промисловому лові риби.

У водосховище Саф'ян впадає мала річка Бегеуца, яка протікає по балці Бегеуца. Сток балки зарегульований. Побудована гребля в балці в районі села Лощинівка.

Водосховище Китай розташоване на території Ізмаїльського, Кілійського, Татарбунарського, Арцизького, Болградського та Тарутинського районів.

  • Площа водосховища Кітай складає – 6000 га.
  • Максимальна глибина – 3,0 м.
  • Площа мілководій - 2300 га.
  • У складі гідротехнічних споруд водосховища Кітай входять шлюз №1 і шлюз № 2, канал крізь острів Степовий, канал «Кофа», шлюз каналу «Кофа».
  • НПР водосховища Кітай - 1,5 мБС
  • РМО водосховища Кітай - 0,6 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 111,9 млн.м³
  • Корисна ємкість – 49,3 млн.м³

Водосховище Китай поділяється на дві ділянки - північну і південну. Обидві ділянки з'єднуються вузьким рукавом. Береги лиману круті і обривисті безпосередньо до його долині. Водойма представляє собою відкрите водний простір, середня глибина якого ледь перевищує 1 метр. Прибережна зона представлена водно-болотною рослинністю, в якій переважають очеретяні і рогозові зарості. З тварин занесених до Червоної книги України тут зустрічається норка європейська.

Мала річка Кіргиж-Кітай має протяжність у 64 км з площею басейну в 725 км ². Заплава річки на окремих ділянках заболочена, шириною до 300-500. Впадає у водосховище Кітай недалеко від Дунайської низовини. У районі села Острівне в Кіргиж-Кітай впадає її притока, річка Кіргиж. У літній сезон потік річки значно зменшується. Русло річки каналізоване і її води використовуються для питного водопостачання і зрошування земель. Вода річки мінералізована. Норма стоку малої річки Кіргиж-Кітай на рік складає 6,94 млн.м³.

Мала річка Аліяга впадає в водосховище Кітай. Довжина 67,5 км, площа водозбірного басейну 467 км². Є стариці, влітку часто пересихає. Використовується частково на господарські потреби. Вода гірко-солона, для пиття непридатна. Основні притоки: Новоселівка, Ташлик (ліві). Норма стоку малої річки Аліяга на рік складає 4,42 млн.м³.

Мала річка Нерушай впадає в Стенцівські плавні. Довжина 52,5 км, площа водозбірного басейну 346 км². Споруджено ставки і водосховище. Норма стоку малої річки Нерушай на рік складає 7,14 млн.м³.

Мала річка Дракуля впадає в Стенцівські плавні Кілійського району. Пойма річки прируслова, двохстороння, в середній течії має ширину 200 м, в нижній 600 м. Ріка зрегульована і служить відвідною дреною – пущена каналом мимо Дракулівського водосховища. Річка являється екологічним бар’єром для водосховища. Довжина річки Дракуля – 52,25 км. Норму стоку малої річки Дракула на рік складає 2,76 млн.м³.

 

Joomla inotur

Finland inotur picma
picma