ДУНАЙСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ОФІС ВОДНИХ РЕСУРСІВ

NOTE: To use the advanced features of this site you need javascript turned on.

Главная
Басейн р. Дунай Друк

Із усіх річок, що живлять Чорне море, Дунай займає перше місце по протяжності - 2783 км, площі водозбірного басейну - 817 тис. км2 із середньорічним стоком - 200 куб. км (57% річного стоку всіх річок, що впадають в Чорне море). Складний рельєф на загальному кліматичному фоні середньої Європи в значній мірі визначає існування відрізних один від одного кліматичних і грунтово-рослинних зон, а також відмінність в гідрологічному режимі на окремих ділянках Дунаю та його притоках.

bas1

Живлять Дунай дощові води, що стікають з водозбірної площі басейну, талі води снігів і льодовиків, підземні води. Близько 120 приток Дунаю формують гідрографічну мережу басейну. Розподілені притоки нерівномірно: більшість їх розташовано в передгір'ях Альп і Карпат, рідкісні вони на території Угорської низовини. На основні притоки Дунаю (Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут та ін) припадає близько 90% річного стоку річки в устьевой частини. По комплексу фізико-географічних ознак Дунай поділяють на такі три частини:

  • Верхній Дунай (протяжністю 992 км) - від витоку (2783 км) до селища Генью (1791 км);  
  • Середній Дунай (протяжністю 860 км) - від селища Генью до Турну-Северіна (931 км);  
  • Нижній Дунай (протяжністю 931 км) - від Турну-Северіна до гирла (Суліна). 

В нижню течію Дунай вступає через «Залізні ворота» між Карпатами і Балканськими горами, виходить на Румунську рівнину, перетинає її, а потім, протікаючи між Молдавським і Добруджскім плоскогір'ями, через велику дельту впадає в Чорне море трьома основними рукавами.

Гідрологічний режим Нижнього Дунаю особливо складний, так як з Карпатських і Балканських гір в нього впадає багато приток, різних за характером режиму. На Нижньому Дунаї виділяється ряд ділянок з різко різними характеристиками режиму.

Останньою ділянкою Нижнього Дунаю є дельта. До неї примикає узмор’я (прибережна морська зона), де активно взаємодіють води Дунаю і Чорного моря.

Верхньою межею придельтової ділянки Дунаю вважається гирло р. Прут, що знаходиться в 170 км від гирлового створу рукава Прорви, від якого йде відлік кілометражу по Кілійському рукаву і Нижньому Дунаю.

bas2

У вершині дельти (Ізмаїльський Чатал) Дунай розділяється на два рукави - Тульчинський (правий) і Кілійський (лівий). Тульчинський рукав в Георгіївському Чаталі розділяється на два рукави - Георгіївський (правий) і Сулінський (лівий). Кілійський рукав є прямим продовженням Дунаю в межах дельти і самим водоносним рукавом,тому й вважається головним рукавом дельти.

Руслова система Кілійського рукаву складається з трьох дільниць. Перша ділянка включає звивисте русло рукаву від його витоку (Ізмаїльського Чаталу) до витоку рукава Кислицького, в даний час складається з рукавів Кислицького (відмираючий), основного Середнього (Кілійського) і Іванешть (друга назва Татару). Друга ділянка Кілійської руслової системи включає коротке єдине русло нижче м. Кілія та рукави Бабина (з Чернівкою), Прямий і Соломонів. В районі м. Вилкове від рукава Соломонова вліво відходить регульований канал Дунай - Сасик. Третя ділянка Кілійського рукаву починається нижче м. Вилкове і складається зі системи рукавів морської дельти (Очаківського рукаву (лівого) і Старостамбульського рукаву (правого). В підсистему Очаківського рукаву входять водотоки: зліва - Білгородський (разом зі штучним гребним каналом) і Прорва (із з’єднувальним каналом, що зв'язує Прорву з ковшем порту Усть-Дунайськ); рукав Потапівський; справа - рукав Анкудінов, Полуденний і Гнеушев. У підсистему Старостамбульського рукаву входять зліва – рукав Бистрий (Східний, Циганський; справа - рукав Лімба, Курильський. Рукави Білгородський і Прорва впадають в Жебріянівську бухту.

В середині минулого століття почалося активне освоєння заплави нижнього Дунаю. Від м. Рені до м. Вилкове була побудована протипаводкова дамба. В 1960-1965 рр для активізації водообміну озер з Дунаєм, які майже цілком лежать в межах берега Дунаю і є продовженням долин річок, що впадали колись в естуарій стародавнього Дунаю, були побудовані штучні канали і шлюзи. Величезні ділянки заплави, розташовані між річкою і придунайськими озерами, були осушені і перетворені в сільгоспугіддя, а озера стали використовувати як водосховища для питного водопостачання, зрошення та рибництва, для захисту прилеглих заплавних земель від затоплень та регулювання накопичення у водосховищах води для зрошення.

bas3

До групи Придунайських водосховищ відносяться прісноводні озера, розташовані зліва від Кілійського рукава Дунаю на ділянці від Рені до узбережжя Чорного моря. Найбільш великі - водосховища Кагул, Картал, Ялпуг-Кугурлуй, Саф'ян, Катлабух, Китай.

Всі Придунайські водосховища комплексного призначення, а Кагул та Ялпуг ще й транскордонного.

Гідрологічний режим цих водосховищ залежить від ряду факторів, але самим важливим фактором якій впливає на гідрологічний режим водосховищ є рівень води в р. Дунай.

Щорічно з березня по травень водосховища наповнюються водою з р. Дунай по побудованим каналам, а в листопаді і грудні здійснюється скид води з водосховищ у р. Дунай до відмітки РМО (рівня мертвого об’єму).

Режими роботи водосховищ Кагул, Картал, Ялпуг – Кугурлуй, Катлабух, Китай регламентується рішеннями Міжвідомчої комісії та правилами експлуатації водосховищ.

Основні малі річки, що впадають у Придунайські водосховища, течуть із півночі на південь і впадають у вершини водосховищ, які теж, як і малі річки мають витягнуту форму в напрямку північ-південь

Саме західне з усіх Придунайських водосховищ - Кагул.

Тип водосховища - наливне на базі озера. Використовується водосховище для зрошення, сільгоспводопостачання, господарсько - побутового водопостачання та риборозведення.

  • Площа водосховища Кагул складає – 10134 га.
  • Максимальна глибина водосховища - 3,5 м.
  • Площа мілководій - 2060 га.
  • НПР (нормальний підпертий рівень) водосховища Кагул - 3,5 мБС
  • РМО (рівень мертвого об’єму) водосховища Кагул - 2,5 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 250,67 млн.м³
  • Корисна ємкість – 144,18 млн.м³

Рівень води у водосховищі підтримується за рахунок роботи шлюзів - регуляторів «Вікета», «Орловський» і «Лузарса».

Водосховище Картал відноситься до прісноводних водосховищ.

  • Площа водосховища Картал складає – 2330 га.
  • Максимальна глибина водосховища – 2,9 м.
  • Площа мілководій - 2000 га. У складі гідротехнічних споруд водосховища Картал входить шлюз - регулятор «Прірва», канал «Прірва».
  • НПР водосховища Картал - 3,0 мБС
  • РМО водосховища Картал - 1,6 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 35,6 млн.м³
  • Корисна ємкість – 27,0 млн.м³

Водосховище розташовано на території Ренійського району Одеської області.

При високих рівнях у водосховищі Картал, вода з водосховища Картал по протоці Табачелло потрапляє у водосховище Кугурлуй.

Практично рівні води у водосховищі Картал і водосховище Кугурлуй майже завжди однакові, за винятком періоду наповнення водосховища Картал

Водосховище Ялпуг – Кугурлуй є найбільшим водосховищем прісної води на території України, розташоване на території Ізмаїльського, Болградського та Ренійського районів.

  • НПР водосховища складає - 2,8 мБС
  • РМО водосховища складає - 1,3 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 888,0 млн.м³
  • Корисна ємкість – 421,0 млн.м³
  • Максимальна глибина – 6,4 м

Площа Ялпуга дорівнює 13374 га. Ялпуг розташований в 10 км на захід від м. Ізмаїла і є самим великим водосховищем з групи прісноводних Придунайських водосховищ. Він має витягнуту вершину. Вода Ялпуг стає використовується для питного і зрошувального водопостачання. Багато населених пунктів, що знаходяться по берегах Ялпуг, користуються привізною водою.

Наповнення водоймища Ялпуг - Кугурлуй водою р. Дунай проходить по каналах Скунда, 105 км, Репіда за рахунок відкриття шлюзів Скунда, 105 км, Репіда.

Площа Кугурлуя дорівнює 7000 га. Міжнародний статус - угіддя міжнародного значення. Національний статус - територія включена до переліку перспективних природоохоронних об'єктів.

Кугурлуй - мілководна водойма, топографічно представляє собою південну частину лиману Ялпуг, з яким він пов'язаний широким каналом. Площа Кугурлуя значно змінюється в залежності від водності року і коливається в межах 68,5 - 78,3 км ². Середня глибина озера дорівнює 1,4 м, в особливо посушливі роки не перевищує 0,6 - 0,9 м. Кугурлуй в північно-східній частині з'єднується з Дунаєм вузьким, але глибоким каналом Репіда. З півдня озеро сполучається з Дунаєм через два штучних канали: Скунда і канал на 105 км р. Дунай.

Озеро Кугурлуй є важливим біотопом, використовуваним великою кількістю рослин і тварин. Майже вся поверхня водойми покрита болотною рослинністю, характерної для всіх Придунайських озер.

На території даного озера виявлено 240 видів птахів, 57 з яких включені в Червону Книгу України. Дана територія включена до резервного фонду перспективних природоохоронних об'єктів України. Постійно ведеться контроль за гніздяться і мігруючими птахами. Основні форми використання території - рибальство і рибництво.

У водосховище Ялпуг впадають малі річки Ялпуг і Карасулак, які є водними об’єктами загальнодержавного значення

Річка Ялпуг. Основні параметри: загальна довжина річки – 142 км, загальна площа водозбору 3180 км². В межах України її довжина складає тільки 8 км і відповідно площа водозбору 52 км². Норма стоку малої річки Ялпуг на рік складає 35,1 млн.м³.

Річка Карасулак. Основні параметри: довжина річки – 52 км, площа водозбору 221 км², має один приток, довжина якого – 13,5 км.

Мала річка Карасулак протікає по території Болградського району. Сток малої річки Карасулак сильно зарегульований, в зв'язку з цим, в літній період річка пересихає.

Басейн водосховища Катлабух розташований на території Ізмаїльського району Одеської області.

  • Площа водосховища Катлабух складає – 6850 га.
  • Максимальна глибина – 2,7 м.
  • Площа мілководій - 2900 га. У складі гідротехнічних споруд водосховища Катлабух входить шлюз регулятор «Желявський», канал «Желявський», шлюз «Громадський», канал «Громадський».
  • НПР водосховища Катлабух - 1,7 мБС
  • РМО водосховища Катлабух - 0,7 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 131,0 млн.м³
  • Корисна ємкість – 68,5 млн.м³

Катлабух складається з основної широкої частини і двох заток - Гассан і Ташбунар, розташованих симетрично з обох боків вершини. Береги лиману високі і обривисті. Між обривом і урізом води ширина узбережжя може досягати від 50 до 500 м. Південне узбережжя Катлабух поступово зливається з Кілійської заплавою Дунаю. Катлабух є частиною вузького фронту міграції птахів. Під час перельоту тут концентрується групи рожевого пелікана, білого лелеки. В останні роки проводяться середньо зимові обліки водно-болотних птахів. В районі розвивається сільське господарство і тваринництво.

У водосховище Катлабух впадають річки: Ташбунар, Великий та Малий Катлабух, Єніка, які є водними об’єктами загальнодержавного значення

Річка Ташбунар. Основні параметри: довжина річки – 40 км, площа водозбору 281 км². Влітку пересихає, по руслу мають місце ставки і штучні водосховища. Норма стоку малої річки Ташбунар на рік складає 2,3 млн.м³.

Мала річка Єніка впадає до Гасанської затоки східної частини водосховища Катлабух. Основні параметри: довжина річки – 40 км, площа водозбору 243 км². Влітку часто пересихає. На руслі споруджено кілька ставків. Норму стоку малої річки Єніка на рік складає 1,99 млн.м³.

Мала річка Великий Катлабух. Основні параметри: довжина річки – 49 км, площа водозбору 536 км². Річка В.Катлабух має один приток, довжина якого – 45 км. Цей приток називається Малий Катлабух з площею водозбірного басейну 235 км². Влітку пересихає, особливо у верхній течії. Споруджено кілька ставків. Використовується на сільськогосподарські потреби. Норму стоку малої річки Катлабух на рік складає 3,78 млн.м³.

Водосховище Саф'ян розташоване на території Ізмаїльського району.

  • Площа водосховища Саф'ян складає – 419 га.
  • Максимальна глибина – 4,0 м.
  • Площа мілководій - 190 га.
  • Водообмін водосховища Саф'ян здійснюється по каналу «Громадський»
  • НПР водосховища Саф'ян - 1,7 мБС
  • РМО водосховища Саф'ян - 0,7 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 6,85 млн.м³
  • Корисна ємкість – 4,05 млн.м³

Саф'ян - найменший з Придунайських водойм. На півдні Саф'ян підходить до дунайської заплаві й з'єднується вузькою протокою з водосховищем Катлабух. Західні та східні береги Саф'ян високі, круті, місцями обривисті. Узбережжя водосховища між обривом корінного берега і урізу води використовується під сільськогосподарські культури. Максимальна глибина озера не перевищує 1,5 м. Концентрація солей у воді лиману залежить від випаровування та впливу грунтових вод. Саф'ян використовується в риборозведення та промисловому лові риби.

У водосховище Саф'ян впадає мала річка Бегеуца, яка протікає по балці Бегеуца. Сток балки зарегульований. Побудована гребля в балці в районі села Лощинівка.

Водосховище Китай розташоване на території Ізмаїльського, Кілійського, Татарбунарського, Арцизького, Болградського та Тарутинського районів.

  • Площа водосховища Кітай складає – 6000 га.
  • Максимальна глибина – 3,0 м.
  • Площа мілководій - 2300 га.
  • У складі гідротехнічних споруд водосховища Кітай входять шлюз №1 і шлюз № 2, канал крізь острів Степовий, канал «Кофа», шлюз каналу «Кофа».
  • НПР водосховища Кітай - 1,5 мБС
  • РМО водосховища Кітай - 0,6 мБС
  • Ємкість водосховища при НПР – 111,9 млн.м³
  • Корисна ємкість – 49,3 млн.м³

Водосховище Китай поділяється на дві ділянки - північну і південну. Обидві ділянки з'єднуються вузьким рукавом. Береги лиману круті і обривисті безпосередньо до його долині. Водойма представляє собою відкрите водний простір, середня глибина якого ледь перевищує 1 метр. Прибережна зона представлена водно-болотною рослинністю, в якій переважають очеретяні і рогозові зарості. З тварин занесених до Червоної книги України тут зустрічається норка європейська.

Мала річка Кіргиж-Кітай має протяжність у 64 км з площею басейну в 725 км ². Заплава річки на окремих ділянках заболочена, шириною до 300-500. Впадає у водосховище Кітай недалеко від Дунайської низовини. У районі села Острівне в Кіргиж-Кітай впадає її притока, річка Кіргиж. У літній сезон потік річки значно зменшується. Русло річки каналізоване і її води використовуються для питного водопостачання і зрошування земель. Вода річки мінералізована. Норма стоку малої річки Кіргиж-Кітай на рік складає 6,94 млн.м³.

Мала річка Аліяга впадає в водосховище Кітай. Довжина 67,5 км, площа водозбірного басейну 467 км². Є стариці, влітку часто пересихає. Використовується частково на господарські потреби. Вода гірко-солона, для пиття непридатна. Основні притоки: Новоселівка, Ташлик (ліві). Норма стоку малої річки Аліяга на рік складає 4,42 млн.м³.

Мала річка Нерушай впадає в Стенцівські плавні. Довжина 52,5 км, площа водозбірного басейну 346 км². Споруджено ставки і водосховище. Норма стоку малої річки Нерушай на рік складає 7,14 млн.м³.

Мала річка Дракуля впадає в Стенцівські плавні Кілійського району. Пойма річки прируслова, двохстороння, в середній течії має ширину 200 м, в нижній 600 м. Ріка зрегульована і служить відвідною дреною – пущена каналом мимо Дракулівського водосховища. Річка являється екологічним бар’єром для водосховища. Довжина річки Дракуля – 52,25 км. Норму стоку малої річки Дракула на рік складає 2,76 млн.м³.

 

Joomla inotur

Finland inotur picma
picma